Пиродознавство

Тема. Сонячна система. Планети сонячної системи.

Мета. Ознайомити учнів з елементами астрономії, на доступних прикладах розкрити такі поняття: Всесвіт, Сонце, планети, Сонячна система; формувати науковий світогляд, уміння міркувати, аналізувати, робити висновки, працювати в групах для виконання пошукових завдань; розвивати навички критичного мислення (через ознайомлення з інформацією її обробку та створення власних ідей), спостережливість і кмітливість; виховувати інтерес до наукових знань.

Обладнання: карта зоряного неба; картки для групового опрацювання ; фотографія Сонця, Землі; малюнки космічних кораблів, супутника.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Робота з щоденником спостережень.

Почнемо урок з підведення підсумків спостереження за погодою минулого тижня. Що розповість нам наш «метеоролог».

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

За минулий тиждень погода стояла… ( ясна, похмура , мінлива).

Було (кількість ) похмурих, ясних, мінливих днів.

Температура повітря змінювалася від…. градусів до… градусів.

Були (не були ) опади ,

Настав …

IІІ. Повідомлення теми і мети уроку

На сьогоднішньому уроці

Я запрошую вас, любі діти,

полинуть в дивні і незвідані світи...

Де в небесах таких прозорих

пливуть космічні кораблі,

а зорі сяють так казково,

і все навколо загадкове,

що думаєш: «Я уві сні».

• Ми з вами дізнаємось, що є за межами нашої планети Земля у безкрайому просторі Космосу.

IV. Актуалізація опорних знань.

— Заплющіть очі і уявіть собі, що зараз ніч, і ви знаходитесь не у класі, а надворі. Що ви бачите, поглянувши на вечірнє небо?

— Так, на вечірньому небі стільки яскравих зірочок горить! І місяць світить, наче нічний господар неба, який дивиться, чи всі зірочки засвітилися, чи не впала яка з них додолу. А вранці встає сонечко, піднімається із-за хмар і посилає нам на землю своє тепло.

Розгадування загадок

1. На полі оксамитовім

є чарівне письмо.

Ясні сріблясті літери

і пишеться само.

Удень воно ховається,

Щоб уночі світить,

А хто з вас постарається

Той зможе полічить. (Зорі)

2. Яка планета носить назву Бога морів. (Нептун)

3. Яка наука вивчає зірки? (Астрономія)

4. Коли мати входить в хату, всіх вона вкладає спати.

А як батько заходить, всіх на ноги підводить.

Хто зуміє відгадати, що за батько, Що за мати? (День, ніч)

5. Океани й континенти,

Гори й ліс, міста й поля,

Це малюк, твоя планета

Називається... (Земля)

V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.

1. Розповідь учителя

- Наша Сонячна система у космосі не єдина. Ви самі бачите, скільки є на небі зірок! Усі зірки разом з планетами, які обертаються навколо них, утворюють величезні зоряні системи. Одна з них називається Галактикою. До складу Галактики входить і наша Сонячна система.

Таких зоряних систем дуже багато. Всі вони утворюють Всесвіт, який не має ні кінця, ні краю, який безмежний у часі й просторі.

— Що насправді являють собою зорі, Місяць, Сонце, що таке наша Земля, на якій ми живемо?

Чи доводилося вам дивитися у нічне небо? Що ви там бачили? Чи замислювалися ви над тим , що відбувається там, у височині?

— У безхмарний ясний вечір небо над нашою головою всіяне міріадами яскравих зірок. Нам вони здаються маленькими блискучими крапочками, бо знаходяться дуже далеко від Землі. Насправді ж зірки — це величезні розжарені кулі, які складаються з газів, що залишилися на місці вибуху більшої зорі, і світяться власним світлом. Вони схожі на Сонце і рухаються навколо своєї осі, як і наша Земля.

Наше Сонце – теж зірка, вона має температуру жовтої зорі.

Сонце – це термоядерний вибух, що триває кілька мільярдів років. Завдяки крихітній частці його енергії, яка досягає Землі, на нашій планеті існує життя. Це велетенська газова куля. Її маса в 330 тисяч разів перевищує масу Землі, проте існують зорі в тисячу разів більші. Поверхня нашого світила нагадує юшку, яка кипить у глибокій каструлі. З її глибини постійно здіймаються гігантські потоки газу, розігрітого майже до 6 тисяч градусів.

Зірки відрізняються одна від одної своїми розмірами. Є зірки-гіганти, а є карлики. Від температури зоряного газу залежить колір зірки : білі та блакитні мають температуру поверхні 10 – 20 тисяч градусів, жовті – 6 – 7 тисяч градусів, червоні – 3 – 4 тисячі.

2. Планети Сонячної системи.

а ) Давайте розглянемо підручник на с.77.

– Як ми бачимо, Сонце знаходиться на одному і тому самому місці, а навколо нього рухаються планети. Скільки їх, як вони називаються?

б) Словникова робота.

Планета—велике кулеподібне небесне тіло, яке не утворює світла, а рухаючись навколо Сонця, світиться його відбитим світлом. У перекладі з грецької—«блискаюча» .

Зірка—дуже віддалене небесне тіло, що являє собою скупчення розжарених газів. Видима з Землі неозброєним оком зірка сприймається як цятка, що світиться.

3. Робота у групах.

Попрацюємо у групах. Кожна група підготувала розповідь про одну із планет Сонячної системи.

1 група. Меркурій

Меркурій – найближча до Сонця планета. Меркурій облітає довкола Сонця відносно швидко. Меркуріанський рік триває всього – на – всього 88 земних діб, а доба – 58,6 земних. Тому на цій планеті день змінює ніч усього двічі на рік.

Це маленька планета, її маса у 18 разів менша за масу Землі. Через близьке розташування до Сонця, ця планета завжди з’являться в небі поблизу світила. Тому бачити Меркурій можна лише перед самим сходом або відразу після заходу Сонця, коли сліпучий диск знаходиться трохи нижче горизонту.

Свою назву перша планета Сонячної системи отримала на честь давньоримського бога Меркурія.

2 група. Венера

Венеру ще дуже часто називають найбільш таємничою планетою Сонячної системи. Річ у тому, що від очей спостерігачів Венеру приховує потужна атмосфера ( газова оболонка). Поверхню планети вкрито камінням і плитами різних розмірів, а місцями було помічено сліди метеоритного бомбардування.

Рік на Венері триває 224,7 земної доби, а зміна дня і ночі становить близько 243 земних діб. Отже, за один рік на Венері схід і захід Сонця відбувається лише двічі.

На світанку Венеру дуже легко помітити в східній частині неба. А в західній його частині планету видно після того, як сонце сяде за обрій. Вона отримала свою назву на честь давньоримської богині любові, краси й родючості – Венери.

3 група. Земля

Роль Землі в Сонячній системі унікальна : це єдина планета, на якій є умови для життя. Розташована Земля дуже вдало. На нашій планеті є атмосфера, придатна для дихання. Повітря і рідка вода – два найважливіші фактори, завдяки яким на Землі виникло життя.

Із космосу атмосфера Землі виглядає як тонка блакитна кайма навколо планети. Ця тонка оболонка складається із азоту і кисню. Решта – це суміш інших газів.

Під атмосферою нашої планети знаходиться тверда поверхня, що називається земною корою. Вона розділена на великі шматки, або плити, твердих порід, які рухаються, штовхаючи одна одну. В результаті виникають гори та інші особливості земної поверхні.

4 група. Марс

Марс – четверта від Сонця планета. За величиною він вдвічі менший від Землі. У деяких відношеннях Марс дуже схожий на Землю. На ньому також є пори року, а його доба триває всього на півгодини довше земної. Проте через віддаленість від Сонця середня температура його поверхні становить лише 28 градусів нижче нуля.

У цієї планети оранжево – червоний колір, і тому древні греки пов’язали її у своїй уяві з богом війни Аресом.

5 група. Юпітер

Юпітер – найбільша планета Сонячної системи. На частку Юпітера припадає до 2\3 маси всіх інших планет Сонячної системи. Гігант Юпітер у 318 разів масивніший від Землі. Тож не дивно, що інтенсивністю свого сяйва на нічному небі він поступається тільки Венері й Марсу під час протистояння.

Говорити про атмосферу й океан Юпітера дуже важко, оскільки вся планета являє собою величезну газову кулю, що складається переважно з водню й гелію.

Незважаючи на титанічні розміри, Юпітер досить швидко обертається довкола власної осі, здійснюючи повний оберт усього за 9 годин 55 хвилин. При цьому в газовому океані планети виникають потужні вихри й циклони, що мчать зі швидкістю близько 100 метрів за секунду.

Одна з прикметних рис Юпітера – пласке кільце, що складається з пилу й дрібних кам’яних часток.

6 група. Сатурн

Наступна планета – гігант після Юпітера – Сатурн. Прикметною рисою цієї планети є її славнозвісні кільця. Сьогодні вченим відомо, що Сатурн оточує ціла серія кілець завтовшки всього 10 – 20 м. Кожне з них складається з безлічі брил снігу й криги, середній розмір яких сягає кількох метрів.

Подібно до Юпітера, Сатурн майже повністю складається із газу. Сатурн – найбільш віддалена від нас планета із тих, що видно неозброєним оком. Він виглядає як досить яскрава золотиста зірка.

7 група. Уран і Нептун

За межами орбіти Сатурна знаходяться дві планети, які мають багато спільного між собою : Уран і Нептун.

Уран був відкритий англійським астрономом Вільямом Гершелем 13 березня 1781 року. Уран двічі спостерігали і до цього, але приймали його за зірку, а не за планету. Уран знаходиться у 19 разів далі від Сонця, ніж Земля. Подорож Урана по орбіті займає трохи більше 84 років.

До того, як в 1846 році Нептун був відкритий в якості планети, його кілька разів спостерігали і описували як зірку різні астрономи. Нептун був першою планетою, наявність якої було визначено строгим математичним розрахунком : вчені помітили, що Уран дещо відхиляється від своєї орбіти під впливом ще більш віддаленого об’єкта, і намагались відшукати цей об’єкт.

8 група. Плутон

Остання, найвіддаленіша, дев’ята планета Сонячної системи – Плутон – її не випадково названо ім’ям міфічного бога підземного царства. Плутон знаходиться досить далеко від Сонця, тому світла й тепла він отримує в 1600 разів менше, ніж Земля. На Плутоні є атмосфера, що складається з розрідженого метану.

Із Землі Плутон можна побачити лише за допомогою потужних телескопів. Існування планети, розташованої за орбітою Нептуна, передбачив іще наприкінці XIX століття французький астроном Фламмаріон, який стверджував, що вона має робити повний оберт довкола Сонця за 330 років. Час показав, що помилка Фламмаріона була зовсім незначною. І в 1930 році відкриття Плутона американським астрономом Клайдом Томбо підтвердило його здогад.

Вчитель.

- Крім планет та їх супутників, у Сонячній системі є безліч дрібних небесних тіл. Існують астероїди – планети, які можна назвати літаючими островами, метеорити – літаючі брили чи камені. Є й дрібні метеоритні частинки – літаючі піщинки і пилинки, які мчать по своїй орбіті швидше, ніж куля з гвинтівки.

Навколо Сонця обертаються також комети, які складаються з ядра і хвоста. Хвіст – це речовини, з яких складається комета, що під час польоту випаровуються. Кометні хвости витягуються іноді на мільйони кілометрів.

4. Створення проблемної ситуації. Метод «мікрофон».

- Яке, на вашу думку, значення має Сонце для Землі?

1група: На планеті Меркурій дуже висока температура. Поміркуйте, чому?

2група: Чому найхолодніша планета—Плутон?

3група: Чому на планетах Плутон, Нептун, Уран не може жити людина?

4група: Чому не може існувати життя на планеті Меркурій?

Висновок. Чим ближче до Сонця планета, тим вища на ній температура. Чим більш віддалена від Сонця планета, тим вона холодніша.

Гра «Вкажи правильне твердження».

• Земля—це зірка Сонячної системи.(Ні )

• Ми живемо на планеті Земля.(Так)

• Земля—третя від Сонця планета.(Так)

• Найхолодніша планета—Меркурій.(Ні )

• Плутон—найхолодніша планета.(Так)

• Сонце—це зірка.(Так)

• У Сонячній системі існує 8 великих планет. (Так)

• Планета—це скупчення розжарених газів. (Ні )

• Зірка має власне світло.(Так)

• Зірка, Сонце, космічний корабель, Земля, Місяць—нежива природа. (Ні )Чому?

VІ. Первинне закріплення вивченого матеріалу.

1. Практична робота з таблицями, атласами.

Меркурій по першій доріжці іде,

по другій — красуню Венеру веде,

а рідна Земля ось по третій біжить,

а Марс по четвертій за ними спішить.

Юпітер за Марсом на п'ятій орбіті,

Сатурн аж на шостій, в кільце він одітий.

По сьомій орбіті Уран ось біжить,

Нептун за Ураном по восьмій летить.

Найдалі від Сонця Плутон пробігає —

там довга зима, там усе замерзає.

Діти розглядають зображення планет у Сонячній системі.

— На якому місці від Сонця знаходиться Земля? Які планети знаходяться ближче до Сонця порівняно із Землею? Які знаходяться далі?

— Знайдіть на малюнках орбіти кожної планети. Яка з планет має найдовшу орбіту? Яка — найкоротшу? Чому?

— Наша планета знаходиться на третьому місці від Сонця після Меркурія та Венери (таблиця). Відстань її до Сонця — 150 млн. км. Сонячний промінь досягає Землі за 500 секунд. Поїзд, який має швидкість 100 км/год, подолав би цю відстань за 170 років.

2. Продовження розповіді.

— У великих планет є свої супутники. У нашої Землі є один супутник. Хто скаже, який? (Місяць.)

— В інших планет є різна кількість супутників: Марс, Нептун мають по 2 супутники, Уран — 5, Сатурн — 10, а Юпітер — 16. Венера супутників не має.

— Крім планет та їх супутників, у Сонячній системі є безліч дрібних небесних тіл. Існують астероїди — малі планети, які можна назвати літаючими островами, метеорити — літаючі брили чи камені. Є й дрібні метеоритні частинки — літаючі піщинки і пилинки, які мчать по своїй орбіті швидше, ніж куля з гвинтівки.

Навколо Сонця обертаються також комети, які складаються з ядра і хвоста. Хвіст — це речовини, з яких складається комета, що під час польоту випаровуються. Кометні хвости витягуються іноді на мільйони кілометрів.

VIІ. Осмислення учнями знань.

1. Робота з підручником. Опрацювання статті "Сонячна система".

2. Відповіді на запитання.

— Що таке зірка? Чим зорі різняться між собою?

— Чому зорі здаються нам дуже маленькими?

— Земля — зірка чи планета? Чому Сонце називають зорею?

— Чому Сонце постійно випромінює світло і тепло?

— Що таке Сонячна система?

— Що називають орбітою планети?

3. Гра-вікторина (у вигляді тестування).

1) Сонце — це ...

а) планета;

б) зірка.

2) Сонце — це ...

а) найбільша з усіх зірок;

б) найменша з усіх зірок;

в) зірка середньої величини.

3) Сонце ...

а) обертається навколо своєї осі;

б) не обертається.

4) Планети — це небесні тіла, які світяться ...

а) власним світлом;

б) світлом, відбитим від Сонця.

5) У сонячну систему входять — ...

а) 9 планет;

б) 11 планет;

в) 3 планети.

6) Найдальша планета ...

а) Меркурій;

б) Плутон;

в) Земля.

7) У кожної планети є ...

а) однакова кількість супутників;

б) різна кількість супутників.

8) Сонячна система у Космосі ...

а) єдина;

б) є багато зоряних систем.

Відповіді: 1) б, 2) в, 3) а, 4) б, 5) а, 6) б, 7) б, 8) б,

Бліц - турнір

1. Між Сатурном і Марсом.( Юпітер)

2.Третя від Сонця планета.(Земля)

3. «Сусід »Землі.(Марс)

4. Найближча до Землі зірка.(Сонце)

5. «Гаряча» планета.(Меркурій)

6. Скільки планет у Сонячній системі?(8)

7. У синьому мішечку золотих ґудзиків багато.

Ґудзик—це.. ..(Зірка)

VIIІ. Узагальнення та систематизація знань учнів.

— Що нового ви дізналися із сьогоднішнього уроку?

— Що вам сподобалося найбільше? Які виникли запитання?

— Що для вас було несподіванкою?

ІХ. Домашнє завдання (диференційоване)

1.Творче завдання: підготувати повідомлення про одну із одну із планет Сонячної системи за допомогою додаткової літератури.

2. Перечитати текст і попрацювати із позначками (- +).

3. Намалювати схему Сонячної системи і підписати назви планет.

Додаток

Зорі

На нічному небі, ніби маленькі - вогники, поблискують зорі. Зорі - космічні тіла. Кожна зоря - це велетенська розпечена куля. Температура на їх поверхні різна. Від температури поверхні залежить колір зорі.

Зорі розташовані групами, які називаються сузір 'ями. Ще в давнину люди дали назви сузір'ям за їх подібністю до різних предметів. Наприклад, є сузір'я Велика Ведмедиця, мала Ведмедиця, Стрілець, Риби та інші.

Зорі здаються над малесенькими тому, що знаходяться дуже далеко від Землі. Найближча до Землі зірка - Сонце. Відстань від Землі до Сонця 150 млн км. А до іншої найближчої зорі - у 270 тисяч разів далі.

Зорі різняться між собою розмірами. Сонце - зоря середньої величини. Його діаметр - 1 млн 392 тис. км. Інші зорі у мільярди разів більші за Сонце або значно менші від нього.

Сонце

Температура на поверхні Сонця сягає 6 тис. градусів, а в глибині — до 15 млн градусів. За такої температури всі речовини, з яких складається Сонце, перебувають у розпеченому газоподібному стані. Тому Сонце постійно випромінює багато світла і тепла.

Сонячним світлом і теплом освітлюються й обігріваються планети, які рухаються навколо Сонця.

Планети Сонячної системи

Планети не випромінюють світла і тепла. Це холодні космічні тіла. Їх освітлює й обігріває Сонце. Планети здаються нам яскравими зорями. Це тому, що вони світяться відбитим сонячним світлом. Шлях, по якому планета рухається навколо Сонця називається орбітою.

Навколо Сонця рухаються 8 планет. У більшості з них є природні супутники - космічні тіла. Вони рухаються навколо планет по своїх орбітах. Земля має і супутник - Місяць, Марс - 2, у Юпітера - 16, а в Сатурна —18 супутників.

Крім планет навколо Сонця рухаються також астероїди, комети й метеори. Сонце, планети, їх природні супутники, астероїди, комети, метеори, які рухаються навколо Сонця, - утворюють Сонячну систему.