Вчитель вчителю

Типи уроків

Сучасна дидактика в цілому зберігає розроблену К. Д. Ушинським класифікацію уроків, але дещо її уточнює. Основними типами уроків, які проводяться в школі, є такі:

1) комбіновані (змішані);

2) уроки засвоєння нових знань;

3) уроки засвоєння навичок і умінь;

4) уроки застосування знань, навичок і умінь;

5) уроки узагальнення і систематизації знань;

6) уроки перевірки, оцінки і корекції знань, навичок і умінь

       Комбінований (змішаний) урок має класичну чотириетапну структуру, яка бере свій початок від Я.А. Коменського і И.-Ф. Гербарта. Вона спирається на формальні ступені (рівні) навчання: підготовку до засвоєння нових знань; засвоєння нових знань, умінь; їх закріплення і систематизацію; застосування на практиці. Етапи комбінованого уроку визначаються так:

1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація учіння школярів.

2. Перевірка, оцінка і корекція засвоєних раніше знань, навичок і вмінь.

3. Відтворення і корекція опорних знань учнів.

4. Сприймання і осмислення, узагальнення і систематизація учнями нових знань.

5. Підсумки уроку, повідомлення домашнього завдання.

        З наведеної структури видно, що комбінований урок має досягти двох або кількох рівнозначних освітніх цілей. Етапи уроку можуть бути скомбіновані в будь-якій послідовності, що робить його гнучким і придатним для вирішення широкого кола навчально-виховних завдань.

        З усіх зазначених типів комбінований урок найпоширеніший у сучасній загальноосвітній школі. Згідно з деякими даними комбіновані уроки займають 75-80% від загальної кількості уроків, що проводяться. Цей тип уроку здебільшого використовується в початкових і середніх класах.

 Уроки класного читання. Типи уроків читання

типи уроків:

1) уроки ознайомлення з новим твором;

2) уроки узагальнення вивченого.

Урок ознайомлення з новим твором характеризується:

1) повторним домашнім завданням;

2) вивчення нового матеріалу;

3) закріплення;

4) оцінки і підсумок уроку.

           Уроки ознайомлення з новим твором мають мету розширити знання учнів з певної теми, познайомити з письменником, його твором. В залежності від мети ми вибираємо методи і прийоми роботи. Уроки узагальнення мають мету повторити, узагальнити певну тему, поліпшити якості читання, удосконалювати вміння логічно і граматично правильно висловлювати свої думки. Це останнє стосується всіх уроків, бо означає розвивати мовлення.

На кожний урок визначаємо мету уроку. Мета є триєдина:

1) виховна;

2) навчальна;

3) розвиваюча.

Основні етапи читання:

1) підготовка учнів до сприймання твору. Для доброго сприймання твору потрібна підготовча робота. За темою, яка буде розкрита у виучуваному творі. Це може бути розповідь учителя, бесіда з учнями, розповідь учнів на основі життєвого досвіду. Для того щоб збудити дітей можемо застосовувати гру, картину, загадки, прислів’я, приказки, бесіда за прислів’ям, лінгвістичні ігри.

Лінгвістичні ігри: добирання епітетів до слів, опис предмета і відгадування його.

2) Перше читання і перевірка прочитаного перед читанням ставимо завдання, яке включає розуміння змісту і бажання наслідувати вчителя.

3) Повторне перечитування.

Після повторного йде читання за частинами, вибіркове, читання ланцюжком.

70 способів сказати дитині: "ДУЖЕ ДОБРЕ!"

Дитині потрібно, щоб її:

- розуміли

- любили

- визнавали

- поважали

            Доброзичлива оцінка старшого завжди народжує в маленькому серці бажання бути кращим, бути самим собою. Не скупіться говорити дитині такі слова:

 1. Ти зараз на правильному шляху.

2. Пречудово!

3. У тебе це вийшло.

4. Правильно!

5. Це добре!

6. Супер!

7. Я пишаюся тим, як ти працював.

8. Ти робиш це дуже добре.

9. Це набагато краще.

10. Гарна робота!

11. Я щаслива бачити цю роботу.

12. Ти робиш гарну роботу.

13. Ти близький до істини!

14. Мої вітання!

15. Це те, що треба!

16. Я знала, що ти можеш це зробити.

17. Зараз ти це зрозумів.

18. Нарешті!

19. Ти швидко вчишся.

20. Працюючи так само, ти досягнеш багато чого.

21. Я не зуміла б зробити краще.

22. Це правильний шлях.

23. З кожним днем у тебе виходить краще.

24. Це спосіб!

25. Ти нічого не прогаяв!

26. Так тримати!

27. Надзвичайно!

28. Прекрасно!

29. Це найкраще!

30. Остаточно!

31. Сенсаційно!

32. Тепер нічого тебе не зупинить.

33. Відмінно!

34. Це була першокласна робота.

35. Чудово

36. Ще краще!

37. Твій мозок працював на славу.

38. Ти досягнеш успіху.

39. Це видатний винахід.

40. Фантастика!

41. Здорово!

42. Це чудова робота.

43. Ти робиш це красиво!

44. Як ти багато зробив!

45. Розумник!

46. Ти дійсно це покращив.

47. Прегарно!

48. Вітаю!

49. Ти правий!

50. Тримати так!

51. Ти зробив це вчасно.

52. Мені подобається хід твоїх думок.

53. Я пишаюся тобою.

54. Дуже приємно вчити таких розумних дітей.

55. Велика тобі подяка.

56. Я ніколи не бачила нічого кращого.

57. Твоя робота принесла мені багато радості.

58. Молодчина!

59. Повний порядок.

60. Серйозний прорив!

61. Ось цього я ще не бачила.

62. Ти неперевершений сьогодні.

63. Це вже успіх!

64. Це твоя перемога.

65. Тепер ти відчуваєш свої можливості.

66. Ти справжній майстер.

67. Щиросердно рада за тебе.

68. Не можу виразити своє захоплення.

69. Грандіозно!

70. Я вірю в тебе, у тебе завжди виходитиме не гірше.

Орієнтований перелік формулювань мети уроку:

пізнавальний (освітній) аспект:

 забезпечити (заохочувати до)

засвоєння нового матеріалу,

повторення матеріалу,

закріплення матеріалу,

розуміння основних понять,

термінів, теорій, законів, наукових фактів;

 формувати уміння

розповідати,

пояснювати,

одержувати із тексту та ілюстрацій нові знання,

конкретизувати набуті знання;

читати і писати в швидкому темпі;

ставити взаємопов’язані проблемні запитання;

 активізувати увагу та мислення,

 навички

роботи з дидактичними матеріалами,

підручниками,

навчальними посібниками,

мультимедійною дошкою,

зошитами із друкованою основою,

самостійної діяльності учнів на уроці,

самоконтролю; взаємоконтролю;

 вчити учнів

мотивувати свої дії, давати їм повні і вірні обґрунтування;

планувати свою відповідь;

фіксувати у зошиті пояснення вчителя і відповіді товаришів, використовуючи різні форми запису;

пробуджувати пізнавальний інтерес, використовуючи новини науки і техніки, ігрові ситуації та навчальні дискусії;

формувати світогляд (правильні уявлення),

 розвивальний аспект: з метою розвитку мислення:

розвивати вміння аналізувати навчальний матеріал, умову задачі, хід розв’язання задач);

порівнювати подібні матеріали;

виявляти аналогії;

розкривати загальне і особливе;

встановлювати закономірності;

встановлювати головне, суттєве у матеріалі, що вивчається (суттєві ознаки фізичних понять, основні властивості фізичних явищ, величин);

самостійно знаходити причинно-наслідкові зв’язки (робити висновки);

узагальнювати;

систематизувати, встановлювати зв’язки нового з раніше вивченим;

стисло та грамотно висловлювати свої міркування та обґрунтовувати їхню правильність;

діяти за аналогією .

 мовлення:

 сприяти збагаченню словникового запасу;

посиленню комунікативних властивостей мовлення ( експресивність, виразність);

розвитку зв’язного мовлення.

 сенсорної сфери:

сприяти розвитку окоміру;

розвивати вміння орієнтуватися в просторі, часі;

розвивати емоції, створюючи емоційні ситуації, здивування, радість, використовуючи яскраві приклади, ілюстрації, демонстрації;

розвивати уміння правильно розподіляти час та цінувати кожну хвилину.

 рухової системи:

розвивати оволодіння моторикою дрібних м’язів;

уміння керувати своїми руховими діями;

рухову спритність.

самостійності у навчанні:

 формувати вміння працювати за зразком і вказівками вчителя, таблицями;

з коментуванням своїх дій;

самостійно застосовувати правила, закони;

сприяти формуванню пізнавальної самостійності;

розвитку спостережливості, уваги, пам’яті, уяви, мислення;

виробляти звички до планування своїх дій;

самостійно контролювати проміжні і кінцеві результати роботи;

розвивати вміння перемагати труднощі в навчанні, використовуючи проблемні ситуації, творчі завдання, диспути, самостійне складання завдань, тестів, …;

формувати вміння організовувати своє робоче місце.

розвивати вміння формулювати гіпотези на основі спостережень, дослідів, аналізу навчального матеріалу;

розвивати вміння самостійно застосовувати знання до вирішення практичних завдань;

пробуджувати прагнення до оцінки достовірності;

реальності отриманих результатів при вирішенні завдань;

до оцінки якості відповідей своїх товаришів.

виховний аспект:

ціннісне ставлення до суспільства й держави:

виховувати почуття гордості за досягнення вітчизняної науки і техніки, вчених-фізиків ;

усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей перед класовими і груповими;

готовність до свідомого дотримання правових норм;

повагу до законів і готовність виконувати закріплені в них вимоги;

показувати приклади захопленості фізикою видних політичних діячів 

особистості:

сприяти фізичному вихованню та попередженню втоми на уроках, використовуючи релаксопедичні методи;

 виховувати уважність, зібраність, спостережливість;

формування таких якостей особистості, як відповідність, організованість, дисциплінованість, обов'язок, честь, гідність, порядність, скромність, правдивість;

сприяти нормальному фізичному розвитку, зміцнення здоров'я, підтримання на високому рівні загальної працездатності для навчання;

виховувати формування системи моральних відношень особистості до світу;

формування почуття жителя планети Земля,

формування планетарного мислення;

почуття особистої гідності, самокритичності, самовиховання;

 сім’ї:

виховувати чесність, правдивість, почуття колективізму;

бережливе ставлення до власності;

формування колективістської спрямованості особистості, милосердя 

природи:

розуміння цінності природи як першоджерела матеріальних і духовних сил суспільства і кожної людини;

відповідальне ставлення до природнього середовища;

формування економічного усвідомленого ставлення до природнього середовища 

культури й мистецтва:

виховання культури поведінки, культури мови, свідомої дисципліни, культури записів та виконання творчих робіт;

сприяти естетичному вихованню – естетика творів літератури, довкілля, побуту, мистецтва, праці…, використовуючи сугестивні методи;

 викликати захоплення внутрішньою красою і досконалістю мови;

непохитністю висновків;

корисністю;

оригінальністю і витонченістю вирішення завдань;

виховувати почуття краси естетикою креслень, малюнків, схем;

елементами фізики в естетиці природи ;

викликати здивування незвичайним рішенням, доказом;

парадоксальністю, новизною наукових фактів і теорій;

описами фізичних явищ у художній літературі;

формування духовних потреб;

 праці:

виховувати працелюбність;

сприяти трудовому вихованню і профорієнтації учнів;

сумлінне ставлення до праці, культури праці, ініціативи і творчості у праці;

діловитість, повагу до людей праці, готовність до вільного вибору професії.